ТЭРМІНАЛАГІЧНАЯ КАМІСІЯ
пры Міжнародным камітэце славістаў

17.01.2018
mks_logo_za_sajt_transparent.png

         XVI Међународни конгрес слависта
 
         20–27. август 2018. године (Београд, Србије)



Програм конгреса 

http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/



Тематски блок 1.4: Категорія багатозначності в теорії і практиці слов’янської термінографії: уторак, 21. 08, сала 428, 9.00–11.30


http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/program-tematskih-blokova/


Як одна з мовних (семантичних) універсалій категорія багатозначності, об’єктивуючись на лексико-семантичному рівні мовної організації, трансформується: у лінгвопросторі міжкультурної (міжслов’янської) комунікації  у поняттєво-термінологічну універсалію, зміст і основні вияви якої вимагають уточнення (такі універсалії формують універсум мовознавчих концептів як базових понять лінгвістичної славістики); у міжгалузевому термінопросторі  в універсальні термінилексично й концептуально багатозначні, що єрепрезентантами наукових унівесалій (такі одиниці формують універсум наукових концептів як міжгалузевих базових понять).
У теорії і практиці слов’янської термінографії категорію багатозначності кваліфікують лексикографічною універсалією (одним із найважливіших параметрів лексикографування термінів), що спонукає до її розкриттяв таких аспектах:  1) надання рекомендацій щодо покращення якості термінологічних тлумачних і перекладних словників з огляду на стан подання в них багатозначних термінів і відображення ступеня відповідності в описі структури їх значення у словниках різних типів (з урахуванням кореляціїбагатозначність vs полісемія); 2) віднаходження концептуальних моделей семантізації багатозначних термінів у слов’янській лінгвістичній термінографії3) класифікації окремих значень базових термінопонять через складання спеціальних одноконцептих словників; 4) опису ієрархії значень міжгалузевих термінів у словниках тезаурусного типу (з урахуванням кореляції лексична полісемія=багатозначність);  5) віднаходження моделей номінації міжгалузевої та внутрішньогалузевої (предметної і концептуальної) багатозначності термінів як вияву асиметрії номінації спеціальних понять в українській та польській термінографії.

Организатор: ІВАЩЕНКО Вікторія Л.

ГРИНЕВ-ГРИНЕВИЧ Сергей (Россия). Многозначность термина в теории и практике составления толковых и переводных словарей славянских языков  

Анализируются существующие в ряде славянских языков определения полисемии и предлагается уточнение общего определения полисемии и различение полисемии как явления и многозначности как свойства. Исследуется современное состояние многозначности с учетом особенностей ее реализации в теории и практике терминоведения и терминографии. Изучаются современные подходы к различению в терминоведении полисемии и омонимии и возможные решения в отнесении спорных случаев. Исследуется состояние представления многозначности в толковых и переводных словарях и степень соответствия в описании структуры значения слов в словарях разных типов. Выявляются новые виды многозначности, в частности скрытой многозначности, наблюдаемые в переводных и толковых словарях. Исследуются существующие разновидности множественности вариантов перевода терминов с оценкой их рациональности и установлением возможных причин их появления. Проверяется соответствие принципов формального представления многозначности в славянских переводных словарях существующим договоренностям. На основе проводимых исследований формулируются рекомендации по улучшению качества терминологических словарей.

ІВАЩЕНКО Вікторія (Україна). Моделі cемантизації багатозначних термінів у слов’янській лінгвістичній термінографії  

Категорія багатозначності є одним із найважливіших параметрів лексикографування / термінографування, що об’єктивує ту чи іншу авторську настанову. Вивчення проблематики термінографічної семантизації на матеріалі лінгвістичних словників дає підстави говорити про лінгвографічну семантизацію як процес і/або результат експлікації семантики лінгвістичних термінів за допомогою вербальних і невербальних засобів, що відповідно відбивають лінгвографічні значення (значення термінів, зафіксовані в лінгвістичних словниках). Декодувати суб'єктивну авторську настанову допомагає процедура віднаходження концептуальних моделей семантизації багатозначних лінгвістичних термінів, або концептуальних моделей лінгвографічної семантизації багатозначних термінів із урахуванням особливостей інтерпретацій їхніх значен у тому чи іншому словнику. У доповіді розкрито фрагмент концептуального моделювання на прикладі лінгвографічних значень терміна термінологія в українській, російській, польській та білоруській мовах.

ШЧЭРБІН Вячаслаў (Беларусь). Складанне спецыяльных аднаканцэптных слоўнікаў як спосаб класіфікацыі шматлікіх значэнняў базавых, пакетных паняццяў  

У сферы навуковага пазнання адначасова ідуць два рознанакіраваныя працэсы: 1) працэс дыферэнцыяцыі ведаў, для забеспячэння інфармацыйных патрэб якога ствараюцца ўсё больш поўныя і вузкадысцыплінарныя слоўнікі тэрмінаў (у іх кожная рэестравая адзінка, як правіла, мае адно, максімум два значэнні); 2) працэс інтэграцыі ведаў, для забеспячэння інфармацыйных патрэб якога складаюцца галіновыя энцыклапедыі і канцэптуарыі розных тыпаў (агульнанавуковыя, вузкадысцыплінарныя, дыскурсіўныя і аднаканцэптныя), дзе рэестравыя адзінкі нярэдка бываюць шматзначнымі. Пры гэтым вельмі добрую перспектыву развіцця маюць, як ні дзіўна, спецыяльныя аднаканцэптныя слоўнікі, галоўным аб’ектам апісання ў якіх з’яўляюцца так званыя базавыя, пакетныя паняцці (культура, навука, эканоміка, грамадства, чалавек і да т.п.). Менавіта спецыялізаваны аднаканцэптны слоўнік дае магчымасць стварыць паслядоўную, лагічна несупярэчлівую класіфікацыю многіх соцень канцэпт-пераменных і іх шматлікіх значэнняў, з якіх складаецца змест таго або іншага (але толькі аднаго!) базавага, пакетнага паняцця.

JOВAНOВИЋ Владан (Србија). Полисемија термина у описном тезаурусном речнику (из угла српске теоријске и практичне лексикографије)  

Лексичка полисемија (многозначност) сама по себи јесте сложен језички феномен који не само да у лексиколошким истраживањима заузима средишње место него и у теоријској и практичној лексикографији. Многа питања у вези с овим језичким феноменом теоријски су објашњена, али, упркос томе, у лексикографској пракси неретко искрсавају додатна питања и дилеме. Ситуација се још више чини сложеном када су у питању лексикографски описи специјалне лексике, односно терминологије. То је посебно видљиво у дескриптивним речницима тезаурусног типа, јер се, с једне стране настоји очувати лингвистичка концепција овог речника, а с друге стране, настоје се задовољити сви критеријуми који су неопходни у опису ове врсте лексике. Неки од тих критеријума, који ће бити предмет анализе нашег рада, јесу хијерхија значења термина нарочито онда када термини потичу из различитих научних области – (нпр. корпус и операција), затим утврђивање односа између општег и терминолошког значења домаћих речи (нпр. јединицаћелија) и др.

РЫЧКОВА Л.В. (Беларусь). Отражение многозначности в словаре социально значимой лексики терминологического и профессионального характера белорусского языка

В отличие от отраслевых терминологических словарей, словарь социально значимой лексики терминологического и профессионального характера относится к тем редким пока в русскоязычной практике и совершенно не представленным в белорусскоязычной лексикографической и терминографической практике изданиям, которые объединяют специальную лексику самых различных и порой весьма далеких друг от друга областей деятельности, знаний и профессиональных занятий, понимание которой  населением, не имеющим соответствующего образования, является социально значимой задачей. Словарная статья, строящаяся по принципу макростатьи, отражает не только внутриотраслевую и межотраслевую полисемию, но и консубстанциональность заголовочных лексем белорусского языка, которые в своем значении имеют как общеупотребительные, так и специализированные ЛСВ. В докладе будет представлена структура словарной статьи и принципы отражения в ней многозначности лексики, а также описана процедура исчисления ЛСВ на основе обращения к аутентичному языковому материалу.

Дискутанти:

HUDEČEK Lana (Hrvatska) 
СОРОКИНА Эльвира (Россия) 
СТРЕЗОВСКА Јаготка (Македонија)


11. Терминологическая комиссия: четвртак, 23.08, сала 010, 9.00 - 11.30



Секција 1.19: Терминологија и терминографија

Заседање 1.19.1: петак, 24. 08, сала 21, 17.00–19.30

http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/okvirni-program-sekcijskih-referata/

GÓRNICZ Mariusz(Polska), Polisemia polskich terminów medycznych    
БРБОРИЋ Вељко (Србија), Интерпункцијска терминологија код Срба од Вука до данас  
ŽAGAR KARER Mojca (Slovenija), Upoštevanje terminoloških načel v terminografski praksi  
ШЧЭРБІН Вячаслаў (Беларусь), Славянскія тэрмінаграфічныя традыцыі: крытэрыі і ўзроўні параўнальнага аналізу  
ІВАЩЕНКО Вікторія Людвігівна (Україна), Галузеве слов’янське термінознавство у парадигмовому аспекті: загальні тенденції розвитку  







НАВІНЬІ  

АБ’ЯВЬІ