ТЕРМІНОЛОГІЧНА КОМІСІЯ
при Міжнародному комітеті славістів

17.01.2018
mks_logo_za_sajt_transparent.png

         XVI Међународни конгрес слависта
 
         20–27. август 2018. године (Београд, Србије)



Програм конгреса 

http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/

Програм ПЛЕНАРНИХ РЕФЕРАТА 
Оквирни програм СЕКЦИЈСКИХ РЕФЕРАТА 
Програм ТЕМАТСКИХ БЛОКОВА 
Програм ОКРУГЛИХ СТОЛОВА 
Листа РАДНИХ ЗАСЕДАЊА КОМИСИЈА акредитованих при МКС 



            Секција 1.19: Терминологија и терминографија 
            1.5.10. Словенска терминологија и терминографија

            http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/okvirni-program-sekcijskih-referata/


            GÓRNICZ Mariusz(Polska), Polisemia polskich terminów medycznych 
            СИМОНЕНКО Людмила Олександрівна (Україна), Українське термінознавство початку XXI століття: стан та перспективи розвитку 
            БРБОРИЋ Вељко (Србија), Интерпункцијска терминологија код Срба од Вука до данас 
            ŽAGAR KARER Mojca (Slovenija), Upoštevanje terminoloških načel v terminografski praksi 
            ШЧЭРБІН Вячаслаў (Беларусь), Славянскія тэрмінаграфічныя традыцыі: крытэрыі і ўзроўні параўнальнага аналізу 
            ІВАЩЕНКО Вікторія Людвігівна (Україна), Галузеве слов’янське термінознавство у парадигмовому аспекті: загальні тенденції розвитку 
            ДУБІЧИНСЬКИЙ Володимир Володимирович (Україна), Слов’янська навчальна термінографія: традиції та нові підходи.



            Тематски блок 1.4: Категорія багатозначності в теорії і практиці слов’янської термінографії 


            http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/program-tematskih-blokova/


            Як одна з мовних (семантичних) універсалій категорія багатозначності, об’єктивуючись на лексико-семантичному рівні мовної організації, трансформується: у лінгвопросторі міжкультурної (міжслов’янської) комунікації  у поняттєво-термінологічну універсалію, зміст і основні вияви якої вимагають уточнення (такі універсалії формують універсум мовознавчих концептів як базових понять лінгвістичної славістики); у міжгалузевому термінопросторі  в універсальні термінилексично й концептуально багатозначні, що єрепрезентантами наукових унівесалій (такі одиниці формують універсум наукових концептів як міжгалузевих базових понять).
            У теорії і практиці слов’янської термінографії категорію багатозначності кваліфікують лексикографічною універсалією (одним із найважливіших параметрів лексикографування термінів), що спонукає до її розкриттяв таких аспектах:  1) надання рекомендацій щодо покращення якості термінологічних тлумачних і перекладних словників з огляду на стан подання в них багатозначних термінів і відображення ступеня відповідності в описі структури їх значення у словниках різних типів (з урахуванням кореляціїбагатозначність vs полісемія); 2) віднаходження когнітивних, концептуальних, логічних і власне мовних моделей об’єктивації багатозначних термінів як репрезентантів системотвірних мовознавчих понять у слов’янській лінгвістичній термінографії3) класифікації окремих значень базових термінопонять через складання спеціальних одноконцептих словників; 4) опису ієрархії значень міжгалузевих термінів у словниках тезаурусного типу (з урахуванням кореляції лексична полісемія=багатозначність)5) віднаходження моделей номінації міжгалузевої та внутрішньогалузевої (предметної і концептуальної) багатозначності термінів як вияву асиметрії номінації спеціальних понять в українській та польській термінографії.

            Организатор: ІВАЩЕНКО Вікторія Л.

            ГРИНЕВ-ГРИНЕВИЧ Сергей (Россия). Многозначность термина в теории и практике составления толковых и переводных словарей славянских языков  

            Анализируются существующие в ряде славянских языков определения полисемии и предлагается уточнение общего определения полисемии и различение полисемии как явления и многозначности как свойства. Исследуется современное состояние многозначности с учетом особенностей ее реализации в теории и практике терминоведения и терминографии. Изучаются современные подходы к различению в терминоведении полисемии и омонимии и возможные решения в отнесении спорных случаев. Исследуется состояние представления многозначности в толковых и переводных словарях и степень соответствия в описании структуры значения слов в словарях разных типов. Выявляются новые виды многозначности, в частности скрытой многозначности, наблюдаемые в переводных и толковых словарях. Исследуются существующие разновидности множественности вариантов перевода терминов с оценкой их рациональности и установлением возможных причин их появления. Проверяется соответствие принципов формального представления многозначности в славянских переводных словарях существующим договоренностям. На основе проводимых исследований формулируются рекомендации по улучшению качества терминологических словарей.

            ІВАЩЕНКО Вікторія (Україна). Моделі cемантизації багатозначних термінів у слов’янській лінгвістичній термінографії  

            Одним із виявів об’єктивації категорії багатозначності у фахових лексикографічних джерелах, зокрема й лінгвістичних, є віднаходження в них моделей семантизації багатозначних термінів, а саме: 1) когнітивних (з огляду на когнітивну вартість лінгвістичного терміна в тій чи іншій слов’янській мові, когнітивний потенціал лексикографа-мовознавця та його авторську настанову щодо створення певного типу лінгвістичного словника); 2) логічних (з огляду на логічні правила побудови наукових дефініцій мовознавчих термінопонять, в основі яких лежать певні судження й пропозиції, та особливості їх закріплення в лінгвістичних словниках слов’янськими мовами); 3) мовних (з огляду на специфіку лексико-семантичних відношень синонімії, омонімії, паронімії, полісемії, енантіосемії, гіперо-гіпонімії того чи іншого лінгвістичного терміна в різних традиціях слов’янського мовознавства, міжмовної, зокрема міжслов’янської, лексичної еквівалентності вдповідно до того чи іншого типу лінгвістичного словника); 4) концептуальних (з огляду на особливості інтерпретації лексикографованого терміна в мовознавчих працях, різне його розуміння представниками різних наукових шкіл та напрямів у слов’янських країнах).

            ШЧЭРБІН Вячаслаў (Беларусь). Складанне спецыяльных аднаканцэптных слоўнікаў як спосаб класіфікацыі шматлікіх значэнняў базавых, пакетных паняццяў  

            У сферы навуковага пазнання адначасова ідуць два рознанакіраваныя працэсы: 1) працэс дыферэнцыяцыі ведаў, для забеспячэння інфармацыйных патрэб якога ствараюцца ўсё больш поўныя і вузкадысцыплінарныя слоўнікі тэрмінаў (у іх кожная рэестравая адзінка, як правіла, мае адно, максімум два значэнні); 2) працэс інтэграцыі ведаў, для забеспячэння інфармацыйных патрэб якога складаюцца галіновыя энцыклапедыі і канцэптуарыі розных тыпаў (агульнанавуковыя, вузкадысцыплінарныя, дыскурсіўныя і аднаканцэптныя), дзе рэестравыя адзінкі нярэдка бываюць шматзначнымі. Пры гэтым вельмі добрую перспектыву развіцця маюць, як ні дзіўна, спецыяльныя аднаканцэптныя слоўнікі, галоўным аб’ектам апісання ў якіх з’яўляюцца так званыя базавыя, пакетныя паняцці (культура, навука, эканоміка, грамадства, чалавек і да т.п.). Менавіта спецыялізаваны аднаканцэптны слоўнік дае магчымасць стварыць паслядоўную, лагічна несупярэчлівую класіфікацыю многіх соцень канцэпт-пераменных і іх шматлікіх значэнняў, з якіх складаецца змест таго або іншага (але толькі аднаго!) базавага, пакетнага паняцця.

            JOВAНOВИЋ Владан (Србија). Полисемија термина у описном тезаурусном речнику (из угла српске теоријске и практичне лексикографије)  

            Лексичка полисемија (многозначност) сама по себи јесте сложен језички феномен који не само да у лексиколошким истраживањима заузима средишње место него и у теоријској и практичној лексикографији. Многа питања у вези с овим језичким феноменом теоријски су објашњена, али, упркос томе, у лексикографској пракси неретко искрсавају додатна питања и дилеме. Ситуација се још више чини сложеном када су у питању лексикографски описи специјалне лексике, односно терминологије. То је посебно видљиво у дескриптивним речницима тезаурусног типа, јер се, с једне стране настоји очувати лингвистичка концепција овог речника, а с друге стране, настоје се задовољити сви критеријуми који су неопходни у опису ове врсте лексике. Неки од тих критеријума, који ће бити предмет анализе нашег рада, јесу хијерхија значења термина нарочито онда када термини потичу из различитих научних области – (нпр. корпус и операција), затим утврђивање односа између општег и терминолошког значења домаћих речи (нпр. јединицаћелија) и др.

            РЫЧКОВА Л.В. (Беларусь). Отражение многозначности в словаре социально значимой лексики терминологического и профессионального характера белорусского языка

            В отличие от отраслевых терминологических словарей, словарь социально значимой лексики терминологического и профессионального характера относится к тем редким пока в русскоязычной практике и совершенно не представленным в белорусскоязычной лексикографической и терминографической практике изданиям, которые объединяют специальную лексику самых различных и порой весьма далеких друг от друга областей деятельности, знаний и профессиональных занятий, понимание которой  населением, не имеющим соответствующего образования, является социально значимой задачей. Словарная статья, строящаяся по принципу макростатьи, отражает не только внутриотраслевую и межотраслевую полисемию, но и консубстанциональность заголовочных лексем белорусского языка, которые в своем значении имеют как общеупотребительные, так и специализированные ЛСВ. В докладе будет представлена структура словарной статьи и принципы отражения в ней многозначности лексики, а также описана процедура исчисления ЛСВ на основе обращения к аутентичному языковому материалу.

            Дискутанти:

            HUDEČEK Lana (Hrvatska) 
            СОРОКИНА Эльвира (Россия) 
            СТРЕЗОВСКА Јаготка (Македонија)


            11. Терминологическая комиссия 

            http://mks2018.fil.bg.ac.rs/program-kongresa/lista-radnih-zasedanja-komisija-akreditovanih-pri-mks/    


            В.Л. Іващенко (Україна)

            В.К. Шчэрбін (Беларусь)

            В.В. Дубічинський (Україна)

            M. Górnicz (Polska)

            С.В. Гринев (Россия)

            M. Kozłowska (Polska)

            L. Hudeček (Republika Hrvatska)

            M. Mihaljević (Republika Hrvatska)

            M. Žagar Karer (Slovenija)

            M. Małachowicz (Polska)

            В. Јовановић (Србија)

            Р. Левушкина (Србија)

            К.П. Любецкая (Беларусь)

            Л.В. Рычкова (Беларусь)

            Э.А. Сорокина (Россия)

            І.М. Кочан (Україна)




            НОВИНИ  

            ОГОЛОШЕННЯ